ЗАОЩА́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. за знач. заоща́дливий. Вона прикидає, скільки можна одержати за шубку. Цього при певній заощадливості вистачить на рік життя (Руд., Остання шабля, 1959, 236).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 238.