ЗАПИ́ЛЕННЯ, я, с., бот. Дія за знач. запили́ти2. Вітер сприяє запиленню деревних порід і поширенню їх насіння (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 38); Вранці провадила [Марія] штучне запилення на прифермській ділянці (Жур., До них іде.., 1952, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 252.