ЗАПИ́ЛЬНИК, а, ч.
1. Той, хто, переносячи пилок квітів, запилює їх (про комах, птахів). Із скороченням площі неорних земель зменшується кількість природних медоносів, а також диких комах-запильників, внаслідок чого зростає роль бджіл як запильників сільськогосподарських культур (Наука.., 8, 1960, 38).
2. Сорт рослин, пилок яких використовується для запилення рослин іншого сорту. Добираючи сорти, треба також ураховувати наявність запильників і під час ремонту [садів] підсаджувати не менше двох інших сортів, які є добрими запильниками для основного сорту (Колг. Укр., 2, 1957, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 253.