ЗАПИ́ШНЕНИЙ, а, е, розм. Пройнятий гордістю. Вона ходила по хаті така запишнена, така самозадоволена, як та їхня єдина гуска (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 296).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 258.