ЗАПОТІВА́ТИ, а́є, недок., ЗАПОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. Ставати вологим від пари, яка осіла.
2. тільки док. Вкритися потом; спітніти. Умовляючи мене, письмоводитель навіть чогось аж запотів, аж задихався (Вас., IV, 1960, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 275.