ЗАПРОВА́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. запрова́дити 1. Запровадження християнства викликало серед широких мас древньоруського населення завзятий опір (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 496); Здійснення обов’язкового семирічного навчання, запровадження повсюдно обов’язкового десятирічного навчання ще більшою мірою посилює вплив літературної мови на діалекти (Нариси з діалектології.., 1955, 15); Важливим резервом підвищення врожайності і поліпшення якості зерна є запровадження у виробництво нових високоврожайних сортів і гібридів (Колг. Укр., З, 1959, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 278.