ЗАПРО́ШУВАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. запро́шувати. — Право запрошування задержую собі (Коб., (II, 1956, 128).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 282.