ЗАПРУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запруди́ти. Лише в 1905 році, під силою величезної бурі революційних повстань і заворушень, сколихнулось було життя-буття вербівчан, але якось швидко все вляглося в старі береги, як стояча вода в наглухо запруджених ставках (Іщук, Вербівчани, 1961, 40); Уже звечоріло, всі центральні вулиці були геть запруджені людьми (Гур., Життя.., 1954, 297).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 282.