ЗАРЕТУШО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заретушува́ти. * Образно. Як і звечора, обабіч дороги бовваніли начебто ті самі ферми, заретушовані сивим дощем (Гончар, III, 1959, 182).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 289.