Що oзначає слово - "заручини"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗАРУ́ЧИНИ, чин, мн. Обряд, за яким дівчина і хлопець, що мають намір одружитися, оголошуються нареченою і нареченим. [Мартин:] Ну, моя дитино, я вже скінчив з твоїм женихом. Сьогодні заручини, а на тройцю й весілля (К.-Карий, 1, 1960, 351); А в домі уже накривали столи. Чекали хвилини тієї, коли Почнуться заручини Йвана й Світлани (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 298.