Що oзначає слово - "засаджувати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗАСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех.

1. Садячи рослини, дерева, повністю займати ними ділянку землі. Лісника хвилює те, що вирубки не засаджують негайно лісом (Іваничук, Не рубайте.., 1961, 121); Засіє й засадить Паміра своєю рукою город, все сходить та росте, як на дріжджах (Н.-Лев., IV, 1956, 17); Колись запущений двір огородили високими штахетами, половину садиби засадили культурним садом, перед вікнами насіяли квітів (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 40).

2. Ув’язнювати, позбавляти волі. Засадили [Хруща] в тюрму за залізні штаби (Мирний, II, 1954, 43); Він ніяк не відступав і не хотів відступити від своєї думки засадити Оксану в острог (Л. Янов., І, 1959, 49).

3. за що, до чого або з інфін. Примушувати робити що-небудь (звичайно сидячи). Панночок.. Засадим до книжок (Г.-Арт., Байки.., 1958, 147); Щоб Оленка не тинялась без діла, не нудьгувала, мати її засадила за веретено (Горд., II, 1959, 25); Так Хомі й не довелося на цей раз засадити Маковея чистити бараболю (Гончар, І, 1954, 305).

4. З силою, різким рухом устромляти якийсь предмет у що-небудь. Схватив [Низ] його за чуб рукою, Меч в серце засадив другою (Котл., І, 1952, 229); — Ти не галасуй, не матляй перед ним [собакою] пеленою, а норови палицю йому засадити в горлянку (Гончар, Таврія.., 1957, 16); // тільки док., розм. Засунути що-небудь всередину чогось (переважно руку). — Я вже хотів витягти з кишені сірники.. Вже був і руку засадив в кишеню та тільки побоявся наробити пожежі, — жартував Леонід Семенович (Н.-Лев., IV, 1956, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 301.