ЗАСИ́ЛЛЯ, я, с. Перевага десь кого-, чого-небудь, звичайно з шкідливим впливом на когось, щось. Після розмови про.. засилля глитайні навіть в земельних комітетах.. він іще глибше упевнився, що оті його плани — єдиний вихід із становища (Головко, II, 1957, 573); * Образно. Я землю радості люблю За працю, за пісні дівочі, За здолане засилля ночі! (Брат., Вересень, 1949, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 305.