ЗАСМАЛ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАСМАЛИ́ТИСЯ, алю́ся, а́лишся, док.
1. Обпалюватися вогнем з поверхні або кінців.
2. Набувати смуглого, темного кольору під дією сонячного проміння й вітру. Я вже засмалився, бо цілий день на сонці (Коцюб., III, 1956, 352); —Вона аж покращала за цей час: засмалилася трохи на сонечку (Л. Янов., І, 1959, 296).
3. Покриватися кіптявою, ставати чорним від довгого перебування на вогні (про предмети).
4. тільки недок. Пас. до засма́лювати 3, 4.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 318.