ЗАСПІ́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до заспіва́ти 1. Він хотів уже відійти від вікна і зайнятися своїми справами, як зненацька залунала пісня, заспівана дівчатами (Гур., Наша молодість, 1949, 235).
2. у знач.. прикм. Який утратив свіжість і привабливість від частого виконання (про пісню, романс і т. ін.). Не кваплячись, з насипу спускався Віталій, насвистуючи заспівану мелодійку (Мур., Свіже повітря.., 1962, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 324.