ЗАСТАВЩИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що заставав. Костюченко заставив мені жінчиного хрещика срібного. А він ще ні однієї заставщини не викупив (Барв., Опов.., 1902, 260).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 328.