ЗАСТАНОВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗАСТАНОВИ́ТИСЯ, новлю́ся, но́вишся, док., діал. Задумуватися. Мав Славко намір застановлятися далі над тим, що йому з собою діяти (Март., Тв., 1954,293); — Невже татко не застановилися над тим, що яка ж то вітчина може бути побудована на руїні своїх власних синів? (Фр., III, 1950, 381).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 328.