ЗАСТЕРЕ́ЖЛИВИЙ, а, е. Який застерігає від чого-небудь небезпечного, небажаного або запобігає його появі. Повільне хитання заколисувало їх на сідлах, і тільки іноді застережливий голос провідника про ярок або шпилясте узгір’я будив їх (Досв., Гюлле, 1961, 142); Хоч Сергій ішов тротуаром, він мимоволі оглядався на застережливі трамвайні дзвінки (Гур., Новели, 1951, 113)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 329.