ЗАСТРУПІ́ТИ, і́є, док. Покритися струпом. Ярема рукою поправляє ганчірку, але від того біль не притишується. Спина вже заструпіла, хоч і досі не можна на ній лежати (Кочура, Зол. грамота, 1960, 520).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 335.