ЗАТО́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. затопи́ти2 1, 3. Побудовані і будуються нові села, що їх переносять із зони затоплення (Довж., III, 1960, 88); Налагоджені до затоплення циліндричні понтони, — вони ляжуть на дно по обидва боки судна (Ю. Янов., II, 1954, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 355.