ЗАТРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до затруси́ти1. До господарського двору ясно тягнулися широкі дороги з поля, від скирт і ожередів, затрушені соломою, мішанкою, сіном (Кучер, Трудна любов, 1960, 402).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 362.