ЗАТХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм.
1. тільки 3 ос. Набути неприємного запаху гнилі, сирості; засмердітися. Вода затхнулася в криницях і джерелах, бо всі ж вони почерез хлів течуть (Л. Укр., II, 1951, 202); // Зіпсуватися; стати затхлим. Дещо прибуло й до моєї убогої комори і вилежується у засіках… бере острах, коли б то ще не затхнулося… (Мирний, V, 1955, 405).
2. Те саме, що задихну́тися. Ох, щоб не затхнутись од тієї муки! (Барв., Опов.., 1902, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 368.