ЗАХИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до захисти́ти. Лаврін ударився об мисник. Три полумиски, захищені Лавріном од наглої смерті, посипались йому на голову (Н.-Лев., II, 1956, 363); Вогнева позиція була майже готова. Черниш розташував її по самому дну балки, захищеної від противника крутим горбом (Гончар, III, 1959, 389); // у знач. прикм. Думка його.. линула тихим голубом у захищене кубелечко (Барв., Опов.., 1902, 143); // захи́щено, безос. присудк. сл. Дипломний проект захищено.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 380.