ЗАЧІ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАЧЕСА́ТИСЯ, ешу́ся, е́шешся, док. Пригладжувати гребінцем, розміщати в порядку своє волосся на голові. А дівчатка, а дівчатка в тій артілі!..по тричі на день зачісуються (Вишня, І, 1956, 410); Повісив [Петро] скрипку на гвіздочок, зачесався біля дзеркальця, оглянув свій одяг, вийшов у коридор (Збан., Малин. дзвін, 1958, 45); // Робити собі певну зачіску. [Сабіна:] Ось, пане, одіж. (Хоче йти). [Xуса:] Стривай, поможеш пані зачесатись по-римському (Л. Укр., III, 1952, 168); Вона почала слідкувати за собою, гарно зачісуватися, одягатися (Томч., Готель.., 1960, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 409.