ЗАШАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Підсил. до заша́ркати. За дверима густо зашаркотіли ноги, і до Сергійових вух долетів чистий Володиславів голос (Епік, Тв., 1958, 99).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 412.