ЗАШАХРАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм. Привласнити що-небудь нечесним шляхом, вдаючись до обману, хитрощів і т. ін. Поміщики зашахраювали селянські землі (Горд., II, 1959, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 412.