ЗАЯТРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех., розм., рідко. Завдати болю, торкаючись до чогось болючого (рани, нариву і т. ін.).
Заятри́ти се́рце (ду́шу) — дуже схвилювати; розтривожити. От і зараз сиділи вони мовчки, зігріваючи тілом одна одну, і нараз не витримала котрась, затужила голосом, піснею заятрила серце собі і подругам Цюпа, Назустріч.., 1958, 216).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 423.