ЗАЇКА́ННЯ, я, с. Мовна вада, що виявляється у мимовільному повторенні окремих звуків, складів або в затримці їх вимовлення. Найчастіше причиною заїкання е психічна травма. Так, кількість заїк різко збільшилася під час війни (Наука.., 8, 1965. 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 132.