ЗБА́НОК, нка, ч., діал. Зменш. до збан. [Xромець:] Я різав виноград і до збанка складав, А що не з’їли ми, купцеві я продав (Фр., XIII, 1954, 379); Часом дощ ллє, як з луба, а Кметик лазить по квітнику і визбирує щось по стежках до старого зеленкуватого збанка (Ков., Світ.., 1960, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 427.