ЗБАСАМА́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збасама́нити. Остап охоче піднімає сорочку й показує збасаманений синій хребет, де списаний, як він каже, його життєпис (Коцюб., І, 1955, 388).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 427.