ЗБЕЗВО́ДНЮЮЧИЙ, а, е, спец. Дієпр. акт. теп. ч. до збезво́днювати. Потужні вуглесоси подають його [вугілля] нагору, на збезводнюючі установки, де більші куски відсіюються, а подрібнене вугілля подається у відстійники (Літ. газ., 27.II 1959, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 427.