ЗБЕРЕ́ЖЕННЯ, я, с.
1. тільки одн. Дія і стан за знач. зберегти́ і зберегти́ся. Ми, партійні і безпартійні будівники комуністичного майбутнього, відповідаємо перед нашими нащадками за збереження і помноження природних багатств (Рад. Укр., 2.I 1959, 2); Для передових капіталістичних країн Комуністичний Інтернаціонал визнав правильним переважне збереження великих сільськогосподарських підприємств і ведення їх за типом «радянських господарств» у Росії (Ленін, 31, 1951, 132); Він дякував богові, сонцю і землі за збереження життя (Вільде, Сестри.., 1958, 23); — Матері передають дітям у повному збереженні і недоторканості чисту народну мову (Донч., VI, 1957, 631).
2. перев. мн., рідко. Те саме, що заоща́дження. Невеличкі збереження, які були у хлопців, що мріяли вернутись на батьківщину, довелось витратити на лікування і на півголодне існування (Цюпа, Назустріч.., 1958, 379).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 428.