ЗБЛИЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ЗБЛИ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗБЛИ́ЗИТИСЯ, збли́жуся, збли́зишся, док.
1. з ким — чим і без додатка. Переміщаючись, рухаючись, сходитися. Валентина і Ліда помітили дві чорні цятки, які то зближалися, то віддалялися одна від одної (Руд., Вітер… 1958, 5); Поле було вкрите густою пеленою диму, і Наполеон не бачив, коли його війська зближалися з першою лінією росіян (Кочура, Зол. грамота, 1960, 299); Кораблі зблизились, ідуть вздовж кромки льоду (Довж., Зач. Десна, 1957, 412).
2. до кого — чого і без додатка, розм. Переміщаючись, рухаючись, скорочувати відстань, ставати ближчим до кого-, чого-небудь. В сю ніч Еней уже зближався До городка, що Турн обліг (Котл., II, 1952, 250); Ударив візник коней враз:Мій повоз швидше покотився; Малюнок [марево] зближувавсь до нас (Щог., Поезії, 1958, 376); Кілька селян зблизилися до нього, розпитуючи про жінку і дитину (Фр., II, 1950,114); // Ставати чутнішим, голоснішим (про звуки, музику і т. ін.). Музика зближається. Проходить полк (Сам., II, 1958, 30); З-за двору долітав впертий свист і зближався до них [хлопців] (Ірчан, II, 1958, 87); // Наставати, наступати (про час, пору, події). Минуло ще кілька днів. Весілля зближалося (Мак., Вибр., 1954, 208); По садах одцвітали нагідки, Потім айстри. Зближалась зима (Мас., Сорок.., 1957, 353); Зблизивсь і Спас. Треба підрізувати мед (Барв., Опов.., 1902, 148).
3. з ким — чим і без додатка. Встановлювати зв’язок, знаходити взаєморозуміння, вступати у взаємодію. Всіляко допомагати масі трудящих, зближатися з нею, висувати з неї сотні і тисячі працівників безпартійних на господарську роботу (Ленін, 32, 1951, 332); На початку 1844 р. Шевченко виїхав до Петербурга і прожив тут понад рік. В цей час він ще більше зближується з майбутніми петрашевцями (Іст. укр. літ., І, 1954, 229); // Вступати в дружні стосунки з ким-, чим-небудь. Поступово входив я у тверду колію життя Ковалівської школи, непомітно зближався з педколективом (Збан., Малин. дзвін, 1958, 75); Ольга Павлівна.. зблизилася з нею ще у жнива й на буряках, працюючи в її ланці (Кучер, Трудна любов, 1960, 284); За рік, що минув від початку знайомства, вони [Петро і Ювеналій] не зблизилися (Бурл., Напередодні, 1956, 32); // Вступати в інтимні стосунки. Як твої стосунки з Ш.? Я чомусь певний, що коли ви досі не зблизились, то в майбутньому це трапиться неминуче. Знаючи вас обох, ваші характери, ваші погляди, нахили, інтереси, я собі уявляю вас не інакше, як поруч у житті (Гончар, III, 1959, 341).
4. з ким — чим, розм. до кого — чого. Ставати схожими, спорідненими. В величному перетворювальному процесі соціалістичного будівництва місто й село чимдуж зближуються, стираючи грані поміж собою (Смолич, День.., 1950, 93); Матеріально-технічна база радгоспів буде розширятись і вдосконалюватись, матеріальні і культурні умови життя в них зближатимуться з міськими (Програма КПРС, 1961, 73); Одну я мав радість, як тепер був у Вас, що Ви зблизилися теперішнім своїм життям до звичайних людей (Стеф., III, 1954, 253).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 445.