ЗБРИ́ЗНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збри́знути 1. Вбігає жвава, розчервоніла Таня. Волосся вибилося з-під берети, збризнуте дощем, пальто розхристане (Коч., II, 1956, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 451.