ЗБУ́ДЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. збу́джений 2. Зловживання чаєм може викликати легку збудженість, неспокійний сон, прискорене серцебиття і порушення травлення (Укр. страви, 1957, 284); Від його зору не сховалася надмірна збудженість Багрича, невластива йому нервозність (Дмит., Обпалені.., 1962, 206); Збудженість Сонця, яка змінюється з часом і причину якої ще не встановлено, визначає зміну стану іоносфери і коливань магнітного поля Землі (Наука.., 2, 1957, 14); Забейко вловив якусь збудженість у голосі дівчини, яка, правду сказати, насторожила його (Вільде, Винен… 1959, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 453.