ЗБІ́ЛЬШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збі́льшити. Очі були підведені, збільшені, брови різко чорніли (Л. Укр., III, 1952, 601); Здалеку, на пагорбі, за хутором, збільшені світанням, чорніли вершники (Стельмах, І, 1962, 77); Завершували ту виставку [фотографій] два збільшені портрети Карпа й Уляни (Кучер, Трудна любов, 1960, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 442.