ЗБІРЖАНИ́К, а́, ч., заст. Те саме, що збіржа́к. Наум зараз шатнувсь, найняв збіржаника (Кв.-Осн., II, 1956, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 443.