ЗВ’Я́ЗАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зв’яза́ти. Сорочка, зв’язана узлами, Держалась всилу на плечах, Попричепляна мотузками, Як решето, була в дірках… (Котл., І, 1952, 130); Боєць лежав босий, тримаючи в руці порожнє відро; на шиї, зв’язані між собою шнурками, висіли черевики (Тют., Вир, 1964, 312); Соломія відпустила шворку, і колоди, з яких був зв’язаний її пліт, підхопила вода і кинула в темінь (Голов., Тополя.., 1965, 258); Сім’я Бондарів і кияни жнуть жито, за кожним — ряд зв’язаних снопів (Вас., III, 1960, 323); Він навіть забув на якусь мить, що руки його зв’язані (Кучер, Чорноморці, 1956, 327); — Я зв’язаний словом і… не можу з вами розбалакувати (Смолич, І, 1958, 83); Наукове поняття диктатури означає не що інше, як нічим не обмежену, ніякими законами, ніякими абсолютно правилами не зв’язану владу, що безпосередньо на насильство спирається (Ленін, 31, 1951, 312); З центром міста Кривий Ріг селище зв’язане тролейбусними, трамвайними та автобусними лініями (Нар. тв. та етн., 1, 1963, 72); Ромчин батько підпільник, і він, безперечно, зв’язаний з партизанами, які діють десь по лісах (Сміл., Сашко, 1957, 120); З стародавніх часів російський та український народи зв’язані спільною історичною долею (Рад. Укр., 12.VIІІ 1951, 2); [Лицар:] От я і без присяги й без любові, а зв’язаний з тобою (Л. Укр., II, 1951, 198); Дальший технічний прогрес в усіх галузях народного господарства величезною мірою зв’язаний з роботою машинобудівної промисловості (Наука.., 1, 1960, 5); Пиши про все, всяка дрібничка мене обходить, скоро вона зв’язана з життям твоїм (Коцюб., III, 1956, 133); // зв’я́зано, безос. присудк. сл. Та ось драбини зв’язано (Добр., Очак. розмир, 1965, 346); Ворухнувся — зв’язано руки. Усе згадав (Головко, II, 1957, 167); Якщо він зважується щось зробити, то це, мовляв, зв’язано із надзвичайним ризикуванням (Тют., Вир, 1964, 147): Скільки незабутніх спогадів зв’язано з рудником! (Ткач, Плем’я.., 1961, 266).
◊ Зв’я́зані ру́ки чиї — хтось позбавлений можливості вільно діяти. Якось розважить мене та думка, що вільно мені, що не зв’язані руки мої (Вовчок, I, 1955, 143).
2. у знач. прикм., перен. Обмежений у рухах, діях, вчинках і т ін.; скований. Розмова не йшла. Кожен почував себе зв’язаним, не знав, з чого починати (Коцюба, Нові береги, 1959, 430); Доки плацдарм не буде знищено — армія його буде зв’язана, скута (Гончар, II, 1959, 320).
3. у знач. прикм., спец. Сполучений з іншим елементом або речовиною. Є досить підстав твердити, що в тканинах організму нуклеїнові кислоти і білки можуть перебувати як у вільному, так і в зв’язаному стані (Укр. біох. ж., XXVIII, 3, 1956, 296); У кам’яному вугіллі міститься 1-2% зв’язаного азоту (Хімія, 9, 1956, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 503.