ЗВАЛЬЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, перех., техн. Док. до вальцюва́ти. Ту сталь бронебійну брати звальцювали твої, Щоб, нею прикрившись, ти йшов у найважчі бої (Шпорта, Запоріжці, 1952, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 461.