ЗВИРОДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. Погіршитися в своїй природі, втративши цінні властивості, якості попередніх поколінь. Наскільки буржуазні спрути звиродніли, видно з того, що вони і між собою постійно гризуться, як ненажерні хижаки (Вітч., 6, 1963, 133).
2. тільки 3 ос., перен. Втративши попередній характер, зміст, занепасти. Старий світ, безсумнівно, звироднів.. Гниле повинно зогнити (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 449).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 473.