ЗВО́ЖЕННЯ, я, с., діал. Дія за знач. зво́жувати 1. Пізніше зачнеться звоження сіна (Коб., III, 1956, 57); Минулася йому осінь та зима на звоженні матеріалу (Круш., Буденний хліб.., 1960, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 494.