ЗВУКОЗОБРАЖА́ЛЬНИЙ, а, е, мист. Стос. до звукозображання. У музичному портреті Вітру композитор [М. В. Лисенко] підкреслює звукозображальні прийоми, що імітують пориви і завивання вітру (Укр. клас. опера, 1957, 229).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 501.