ЗВІДУСЮ́ДИ, присл. Те саме, що звідусі́ль. Море комишу звідусюди котилось на нього рудими хвилями (Коцюб., І, 1955, 374); Голові райвиконкому Звідусюди йдуть листи (Біл., Зигзаг, 1956, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 481.