ЗВІ́ЗДОЧКА, и, ж., діал.
1. Зменш.-пестл. до звізда́. Ні одна звіздочка не заблимала на небосклоні [небосхилі ] (Коб., II, 1956, 233). .
2. Зірочка (у 2 знач.). Звіздочки можна повикидати там, де вони між куплетами, але там, де ними починається поезія без назви, нехай зостануться (Л. Укр., V, 1956, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 481.