ЗВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що скру́чувати. — Нашому поколінню вистачить роботи,— звірчуючи товсту цигарку, мовив Грінчак (Чорн., Визвол. земля, 1959, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 486.