ЗГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., перех.
1. З’єднувати, скріплюючи гвинтом, гвинтами.
2. Знімати, повертаючи по гвинтовій нарізці вліво. Патрон можна згвинтити за допомогою ключа або важеля, якщо повертати їх ривком на себе (Токарна справа., 1957, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 511.