ЗГРАБА́СТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що захопи́ти 1. Розставивши руки, Сашко, як вайлуватий ведмідь, посунув на дівчат, щоб зграбастати їх у свої обійми (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 149); Він нечутно простягнув руку і зграбастав недокурок (Загреб., Європа 45, 1959, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 522.