ЗГІ́ДНО.
1. Присл. до згі́дний 1. Добрий був газда Михайло, Тихий чоловік: По-сусідськи, згідно, гарно Проживав свій вік (Фр., X, 1954, 173); Вирішили згідно, що весілля, з огляду на траур у родині, відбудеться зовсім тихо: свідки й молоді (Вільде, Сестри.., 1958, 570).
2. у знач. прийм., з оруд. в. та прийм. з. Уживається на означення відповідності з чим-небудь. Моя господиня віддала мені.. сю хату за 15 р., хоч я сама бачу, що згідно з тутешніми звичаями вона варта 20 р. (Л. Укр., V, 1956, 207); — Спав згідно з уставом — сім годин (Ткач, Моряки, 1948, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 513.