ЗДА́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до здав́лювати. В очах пекло щось, ніби здавлювані сльози, що силоміць тислися бризнути (Фр., II, 1950, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 530.