ЗДА́ВНУ, присл., рідко. Те саме, що зда́вна. Хіба ж ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була? (Вовчок, І, 1955, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 531.