ЗДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка, рідко. Дати, подарувати що-небудь, обдарувати чимось. Вселилася вона у їх в такім убожестві, що й не сказати; черниці, які милостиві, здарували їй щомога (Вовчок, І, 1955, 233); Настав час розпрощатися з незвичайними чудовими іграшками, якими здарувала його доля (Довж., І, 1958, 369).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 531.